Методичні рекомендації у 2014-2015 н.р.
Значення
української мови як навчального предмета в школі випливає з її суспільних
функцій. Вона є державною мовою українського народу, визначною ознакою нашої
держави, скарбницею культурних надбань нації, засобом єднання громадян України
в суспільно-історичну спільноту.
Цей визначає систему
завдань, що постають перед учителем-словесником, головне з яких – підготовка грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетенції.
У 2014-2015 навчальному році вивчення української мови в 5-6 класах здійснюватиметься за навчальною програмою
для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти і затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 №
664: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
За новою програмою з української мови для 5-9 класів кількість годин
не
змінилася, тільки відбувся перерозподіл їх між 6
і 7 класами (раніше – відповідно по 3 год. на тиждень (по 105 год.): 5 клас
– 3,5 год. на тиждень (122 год.); 6 клас – 3,5 год. на тиждень (122
год.,); 7 клас – 2,5 год. на тиждень (88 год.); 8 клас – 2 год. на тиждень (70
год.); 9 клас – 2 год. на тиждень (70 год.).
У 7-9 класах загальноосвітніх
навчальних закладів – за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки
України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 року): Українська мова. 5-12 класи. –
К.: Ірпінь: Перун, 2005.
У 10-11 класах – за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). ), а саме:
· Українська мова. 10–11 класи. Програма для
профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний,
природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям
(економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.:
Грамота, 2011.
· Українська мова. 10–11 класи. Програма для
профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі);
філологічний напрям (профіль – іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Г.Т. Шелехова, В.І.
Новосьолова, Я.І. Остаф. – К.: Грамота, 2011.
· Українська мова. 10–11 класи. Програма для
профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний
напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног – К.: Грамота, 2011.
Вивчення української мови в 6 класі
У мовленнєвій змістовій лінії нової програми уточнено деякі види творчих
робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання, внесено певні зміни до
вимог щодо рівня мовленнєвої компетентності учнів шостого класу.
З
огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності шестикласників у
процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце займає
аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування їх передбачає регулярне
використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із
розвитку в шестикласників умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати
й оцінювати усні й письмові висловлювання (розуміти фактичний зміст,
особливості побудови текстів, визначати тему й основну думку,
причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію,
зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й
прочитаного, критично формулювати власні судження.
У новій програмі в 6
класі на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос
і мовчки) виділяються по 2 год. на рік (по 1 год. на семестр), не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем досягнень
шестикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин
не відведено.
У мовній змістовій лінії збільшено кількість
годин на «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого»
(5/7) (тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин 5, а в
знаменнику нову -7).
Розширено розділ «Лексикологія.
Фразеологія» матеріалом про фразеологію, перенесеним із
5 класу й відповідно значно збільшено кількість годин (7/12).
Щодо розділу «Словотвір. Орфографія» (8/9), то
його доповнено матеріалом про абревіатуру,
словотвірний ланцюжок, словотвірний розбір слова.
Збільшено кількість
годин на вивчення розділу «Морфологія. Орфографія»,
зокрема: на вивчення іменника (18/20), прикметника (15/17),
числівника (8/10), займенника ( 8/10).
Зміст соціокультурної змістової лінії в кожному класі майже
повністю змінено, наповнено новим матеріалом (тематика текстів, види
висловлювань), а орієнтовні вимоги визначено з урахуванням вимог
компетентнісного підходу (учень сприймає, аналізує,оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які
необхідні для досягнення певної комунікативної мети; використовує українську мову як засіб формування
ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини й
української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії,
культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я
свого й інших, оптимізму в сприйманні світу; усвідомлює роль морально-етичних норм; готовий і здатний застосовувати їх відносно дорослих і
ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності).
Зауважимо, що роль діяльнісної (стратегічної) змістової лінії
виявляється у формуванні мотивації навчання, здатності організовувати свою
працю для досягнення результату, дає змогу вибудувати цілеспрямовану
лінію поведінки для успішного виконання певного завдання; удосконаленні
загальнонавчальних умінь, оволодінні творчими,
естетико-етичними вміннями, які визначають успішність мовленнєвої
діяльності.
Діяльнісну змістову
лінію в кожному класі змінено з урахуванням вже набутих учнями умінь і
навичок у попередніх класах. Наприклад, у 6 класі передбачено, що учні
вже самостійно визначають мету
власної пізнавальної діяльності, відповідно до якої планують діяльність,
оцінюють здобутий результат і роблять відповідні корективи; удосконалюють і
поглиблюють загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні) уміння,
намагаючись самостійно систематизувати, зіставляти, інтерпретувати
здобуту інформацію з різноманітних джерел; переносити раніше
здобуті знання й набуті вміння в нову ситуацію; критично оцінювати свої
вчинки, узгоджуючи їх із загальнолюдськими моральними нормами, виявляючи
готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Вивчення української
мови в 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014-2015 навчальному
році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:
О.П. Глазова. Українська
мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.:
Видавничий дім «Освіта», 2014.
С.Є.Єрмоленко, В.Т. Сичова, М.Г. Жук. Підручник для 6 класу
загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2014.
О. В. Заболотний, В. В.Заболотний. Українська мова. Підручник
для 6 класу загальноосвітніх
навчальних закладів. – К.: Генеза, 2014.
В основу підручника «Українська мова» (автор О. П. Глазова) покладено
концепцію формування мовної особистості ХХІ століття, що успішно реалізує себе
в реальному спілкуванні, у мовленнєвій діяльності, сприймаючи інформацію не
механічно, а особистісно, самостійно інтерпретуючи й оцінюючи її залежно від
власної картини світу. Поданий у підручнику дидактичний матеріал представляє
явища, факти, ситуації дійсності, ціннісні орієнтири, сценарії поведінки учня,
який належить до так званого Інтернет-покоління, що виростає й формується в
цифровому середовищі, про найвпливовіший інструмент суспільних змін — цифрову
інформацію і технології комунікації, часом знаючи більше за своїх батьків
і вчителів. Більшість поданих у підручнику вправ включає проблемні запитання
дискусійного характеру, формулювання відповідей, що сприяють формуванню в
школярів уміння як грамотного висловлення власної позиції, так і толерантного
ставлення до думок опонентів.
Серед завдань підручника — формування таких важливих компетенцій ХХІ
століття як оволодіння навичками критичного мислення й ефективної комунікації, чому слугуватиме виконання учнями ситуативних
вправ, поданих у рубриці «Навчаємося спілкуватися». Формування актуальних
нині компетенцій співробітництва передбачено рубрикою «Учимося працювати
разом (у парах і групах)». Формування інформаційної грамотності, компетентності
в питаннях застосування інформаційних і комунікаційних технологій реалізується
в рубриці «Здобуваємо інформацію за допомогою комп’ютера».
Розвиткові емоційно-чуттєвої сфери шестикласників сприятиме виконання ними
поданих у підручнику завдань, скерованих на усвідомлення викликаних певною
ситуацією власних почуттів. Робота зі Словничком назв почуттів сприятиме підвищенню ефективності спілкування та забезпечить сформованість
належного рівня мовної й комунікативної культури міжособистісних стосунків.
Збагачення активного словника назвами почуттів сприятиме підвищенню емоційної
компетентності, розширенню міжособистісного емоційного простору, збагаченню
засобами усвідомлення й фіксації чуттєвого досвіду, розвиткові емпатії, що
врешті-решт забезпечить формування емоційного інтелекту.
З метою оптимального мовно-мовленнєвого розвитку школярів зміст підручника
структуровано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу
варіативності конструктивних і творчих завдань, які учень самостійно вибиратиме
з кількох запропонованих варіантів. Для обдарованих школярів передбачено
рубрику «Прагнемо знати більше: завдання підвищеної складності». Усе це дає
змогу втілити особистісно розвивальну парадигму освіти.
Загальне художнє оформлення підручника підпорядковане меті - посилити
наочні засоби впливу на учня відповідно до викладеної в дидактичному матеріалі
виховної мети уроку. Це не тільки слугує додатковою наочною інформацією, а й
сприяє позитивному налаштуванню на роботу.
Відповідно до програми навчальний матеріал підручника «Українська мова» (автори: С.Я Єрмоленко, В. Т. Сичова, М. Г.Жук) розподілено за розділами:
«Повторення, поглиблене вивчення (словосполучення і речення)»,
«Лексикологія. Фразеологія», «Словотвір. Орфографія», «Іменник», «Прикметник»,
«Числівник», «Займенник», «Зв’язна мова (мовлення)».
Зважаючи на практичний
досвід учителів і на можливе варіювання тем зв’язної мови як обов’язкового
механізму практичного оволодіння мовою, автори пропонують поділ матеріалу
підручника на дві частини, що мотивовано виділено в програмі «мовною» і
«мовленнєвою» лініями.
У підручнику застосовано
принцип оптимального поєднання текстоцентричного підходу добирання вправ із
цілеспрямованим вживанням мовних структур, обов’язкових для засвоєння.
Текстоцентричний підхід забезпечує дотримання методичних рекомендацій – вивчати
не окремі мовні форми, а їх застосування в конкретних висловлюваннях.
Підручник має рубрики «Пригадаймо» , «Запам’ятаймо», «Добірні зерна мови»,
«І пензлем, і словом», «Це цікаво», «Усміхнімось». Є спеціальні позначення для
вправ, що виконуються в групах.
Тексти вправ у кожному розділі присвячені українській культурі в її
історичному розвитку. Інформація про славетних українців - письменників,
науковців, акторів, композиторів, художників, спортсменів, відомості з історії
України сприятимуть розширенню культурного кругозору учнів.
Для ефективного засвоєння навчального матеріалу використано
ненав’язливий принцип повторення основних понять у вступних частинах до
розділів, частково на форзацах.
Розділи закінчуються завданнями для самоперевірки.
Навчальний матеріал
підручника «Українська мова» для 6 класу авторів О. В. Заболотного, В. В.
Заболотного спрямовано на розвиток творчих
здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета.
Методичний апарат
підручника забезпечує врахування особистісно зорієнтованого підходу до навчання
української мови в школі. Параграфи побудовано таким чином, щоб забезпечити
поетапну роботу. Теоретичний матеріал структуровано на окремі підрозділи із
зазначенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і
схем, а також опорних малюнків, що значно полегшуватиме сприйняття, опрацювання
та запам’ятовування інформації. Активізують роботу з фактажем спонукальні
рубрики «Порівняймо», «Пригадаймо», «Міркуймо». Значна увага приділяється
завданням на доведення, спостереження, обґрунтування думки, порівняння.
Інтерактивні вправи, проблемно-пошукові завдання, життєві ситуації, конкурси, а
також тематичні рубрики «Культура мовлення», «Моя сторінка», «Для вас,
допитливі», «І таке буває» збагачують й урізноманітнюють зміст видання, що, у
свою чергу, стимулює інтерес учнів до знань, активізує навчальну діяльність.
Підручник зорієнтовано на різні види роботи — індивідуальну, у парах і
групах, під керівництвом учителя й самостійну. Окремі вправи надають
шестикласникам можливість вибору того чи іншого варіанта, способу виконання,
мовних одиниць, теми висловлювання залежно від своїх здібностей і вподобань.
Важливою функцією нового видання є прищеплення дітям
поваги до свого народу, його історії й культури, закладення основи народного
світогляду, виховання громадянина-патріота.
Поглиблене вивчення української мови
Згідно
з наказом від 18.02.2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх
навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено
навчальну програму з української мови: Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8-9 класи. / Програму підготували С.О. Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І. Тихоша; за редакцією С.О.
Карамана – К.: Грамота, 2009. – 100 с.
Поглиблене вивчення
української мови у 8-9 класах може здійснюватися за підручниками,
рекомендованими Міністерством освіти і науки України:
· Тихоша В.І., Плющ М.Я.,
Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням
української мови. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.
· Тихоша В.І., Плющ М.Я.,
Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням
української мови. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.
Вивчення
української мови у вечірніх школах
У вечірніх
(змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська
мова вивчатиметься за програмами:
- у 6 - 9 класах: Українська мова. 5-12 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів /Укладачі: Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А
М. Ко- рольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф. За редакцією Л. В.
Скуратівського. - К.: Ірпінь : Перун, 2005;
- у 10 - 11 класах: Українська мова.
10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх
навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний
напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту /Укладачі: М. І. Пентилюк,
О. М. Горошкіна, А. В. Нікітіна. - К. : Грамота, 2011;
- у 10 - 12 класах: Українська мова.
10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх
навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний
напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту /Укладачі: М. І.
Пентилюк, О.М. Горошкіна, А. В. Нікітіна. - К. : Грамота, 2009. - 60 с.
Українська мова в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами
національних меншин (російською)
Під час організації навчального процесу вивчення
української мови у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами
національних меншин повинні враховуватися спільні в обох мовах знання й уміння,
які мають активізуватися на українському мовному матеріалі, а не вивчатися як
нові. Факти, які не збігаються (наприклад, деякі знання з фонетики тощо),
потребують особливої уваги, оскільки засвоєння такого матеріалу супроводжується
інтерференційним впливом навичок, які вже сформувалися на уроках рідної мови.
Тому ці знання й уміння потребують вивчення (корекції, правки) відповідно до
особливостей української мови.
Згідно з вимогами нового Державного стандарту базової
і повної загальної середньої освіти, затверджено програми з української мови
для 5-9 класів з навчанням
молдовською, румунською, російською, польською, угорською мовами. Програми
реалізують сучасні підходи до мовної освіти; передбачають приведення системи
оволодіння мовою відповідно до пріоритетів, критеріїв, ціннісних орієнтацій,
перспектив суспільного розвитку; формують змістові лінії - мовленнєву, мовну,
соціокультурну, діяльнісну (стратегічну) і загалом комунікативну
компетентність особистості.
Вивчення української мови у 5-6 класах
здійснюватиметься за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням мовами національних меншин, які розміщено на офіційному
сайті МОН України (www.mon.gov.ua):
- Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Н. В. Бондаренко, С. О.
Караман, А. В. Ярмолюк, В. Л. Кононенко, О. В. Савченко);
Один із основних шляхів ефективного навчання
української мови - застосування різних способів структурування навчального
матеріалу з використанням узагальнювальних таблиць і схем, алгоритмів, що
містять головні теоретичні відомості і факти мови, об'єднані узагальненою темою
уроку.
Складниками мовної компетентності учня у
загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин є
сприймання і засвоєння відповідної дидактичної інформації на різних мовних
рівнях (фонетичному, словотвірному, морфологічному, синтаксичному, лексичному)
задля використання її у відповідних сферах комунікативної діяльності.
Наприклад,
подібний в українській і мовах національних меншин матеріал доцільно
структурувати великими, логічно завершеними частинами. Факти і явища, які є
специфічними для української мови, винятки з правил мають засвоюватися на
окремо відведеному уроці. Частково подібний матеріал, який пов'язаний із певними
труднощами, вивчається порівняно невеликими частинами, по одному-два параграфи
за урок. Окремого підходу вимагають протилежні явища - їх треба вивчати
спеціально, у зіставленні з рідною мовою.
Однією з найскладніших проблем навчання української
мови в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних
меншин є реалізація соціокультурної змістової лінії. Різнорідність культурних
традицій та етнічна специфіка у формуванні свідомості потребує надзвичайно
коректного підходу до питання вивчення культур, які, внаслідок певних
геополітичних умов, взаємодіють на тих чи інших територіях.
Відповідно до соціокультурної змістової лінії,
письмові роботи бажано пов'язувати з особистим життєвим досвідом учнів, що
сприятиме формуванню в них умінь і навичок передавати на письмі власні роздуми
та міркування з актуальних питань сучасного життя учнів.
На уроках української мови у загальноосвітніх
навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин рекомендуємо
використовувати міжпредметні зв'язки курсу мови з літературою, історією тощо.
Опора на вже відомі учням поняття дасть змогу глибше усвідомити навчальний
матеріал.
Реалізація міжпредметних зв'язків має здійснюватися на
будь-якому уроці, тому що оптимальне поєднання дає вчителю змогу економно та
інтенсивно використовувати час на уроці. Під час вивчення будь-якої теми чи то
з української мови, чи то з літератури неможливо уникнути відомостей з історії
України, тому що саме вони вказують на особливості доби, коли склалися ті чи
інші мовні або літературні явища, які у різний спосіб вплинули на розвиток
мови і літератури.
Проведення бінарних уроків (українська
мова/література; історія, географія, математика, біологія тощо) допоможуть учителю
привести до єдиної системи знання учнів із певних предметів.
Отже, використання вчителем нових форм і методів мають
забезпечити стратегію сучасного уроку, повною мірою задовольнити інтелектуальні,
творчі, духовні, емоційні, естетичні потреби сучасного учня.
Навчання української мови у 7 - 9, 10 - 11 класах буде
продовжено за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів:
з навчанням російською, польською та
кримськотатарською мовами
• «Українська мова» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням російською мовою (Н. В Бондаренко, О. М. Біляєв, Л. М. Паламар, В. Л.
Кононенко. - Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005);
- рівень стандарту - «Українська мова»
для 10-11 класів загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням російською мовою (Н. В. Бондаренко, О. М.
Біляєв, Л. М. Паламар, В. Л. Кононенко. - Чернівці: Видавничий дім «Букрек»,
2005);
- академічний рівень - «Українська
мова» для 10-11 класів ЗНЗ з
навчанням російською мовою (Н. В. Бондаренко, Л. М. Паламар, В. Л. Кононенко,
С. В. Кос'янчук) - див. на сайті МОН України (www.mon.gov.ua);
Варіативне
вивчення української мови
У старшій школі дуже важливо врахувати нахили,
здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем.
Здійснюється така підготовка у формі реалізації курсів за вибором
і факультативів.
Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених
Міністерством, уміщено в збірниках:
1. Збірник курсів за вибором і факультативів з
української мови /За загальною редакцією К. В. Таранік-Ткачук - К. : Грамота,
2011. (Лист ПТЗО №1.4/18-Г-361 від 29.06.2010):
· « Школа журналіста». Курс за
вибором. 8-11 класи. (В. І. Марущак)
· «Синтаксис простого та простого ускладненого
речення (з поглибленим вивченням української мови)». Курс за
вибором. 8 клас. (Т.Д. Гнаткович)
· «Юні мовознавці». Курс за
вибором. 8 клас. (Л. В. Бутрин, М. М. Николин)
· «Синтаксис сучасної української мови.
Просте речення».Факультативний курс. 8 клас . (Л. В. Осаулець)
· «Культура мовлення» Факультативний
курс. 8 клас. (В. В. Качуровська)
· «Лексикографія української мови». Курс за вибором
. 9 клас. (М. І. Степанюк)
· «Мова як генетичний код народу. Допрофільна
підготовка і профільне навчання» Курс за вибором. 9(10) клас. (В. І. Цимбалюк)
· «Синтаксис складного речення (з поглибленим
вивченням української мови)». Курс за вибором . 9 клас. (Т.Д. Гнаткович)
· «Лінгвістична лабораторія» Курс за
вибором. 8-9 класи. (В. Г. Заєць)
· «Цікава орфографія». Факультативний
курс. 9 клас. (Л. В. Бондарчук)
· «Основи журналістики». Курс
за вибором. 10 клас. (Л. І. Денисюк )
· «Робота з навчальними текстами». Курс за вибором
комунікативної компетентності старшокласників. 10 клас. (О. М. Шуневич)
· «Орфографічний практикум». Факультативний
курсу. 10-11 класи. (Л. М.
Кочергіна)
· «Практикум із синтаксису української
мови». Факультативний курс. 10-11 класи. (С. Л. Глоба)
· «Шкільна риторика». Факультативний курс.
5-11 класи. (М.В.Крайний, Д.І.Сабадош, О. І. Семен)
· «Українська мова». Навчальна програма для використання
в гуртках, групах, наукових секціях Малої академії наук. (Л. А. Кузьменко)
· «Практикум з правопису української мови». Курс за
вибором. 8-9 класи (С.А. Омельчук)
2. Програма факультативного
курсу «Стилістика української мови. 10-11 класи». Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. –
К.: Грамота, 2008 (Лист ІІТЗО від 02.07.2013 № 14.1/12-Г-260)
Оцінювання
результатів
навчальної діяльності учнів з української мови
Оцінювання
результатів навчальної діяльності учнів з української мови здійснюється на основі функціонального підходу до
мовної освіти. Тобто робота над мовною
теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку
мовлення учнів.
При
цьому оцінювання результатів мовленнєвої діяльності відбувається за такими показниками: аудіювання (слухання
й розуміння прослуханого), говоріння й письмо (діалогічне і монологічне мовлення), читання вголос і мовчки, мовні знання і вміння,
правописні (орфографічні і пунктуаційні) уміння учнів.
І. Аудіювання (слухання
— розуміння).
Перевірка аудіювання
учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється
здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного
прослуховування:
а) розуміти мету висловлення, фактичний зміст,
причинно-наслідкові зв'язки; тему й основну думку висловлення,
виражально-зобра- жувальні засоби прослуханого тексту;
б) давати оцінку прослуханому.
Для здобуття достовірних результатів тестування
кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від
чотирьох. Запитання мають стосуватися всіх зазначених вище характеристик
висловлення й розташовуватися в порядку зростання їх складності.
У п'ятому класі учням пропонуються 6 запитань з
чотирма варіантами відповідей, у 6 - 9 класах - 12 запитань з чотирма
варіантами відповідей.
Матеріал для контрольного завдання є зв'язним
висловленням (текст) і добирається відповідно до вимог програми для кожного
класу.
Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається
так: спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.
|
Клас
|
Обсяг текстів, що
належать до
|
||
|
художнього
стилю
|
інших стилів
|
||
|
5
|
400 - 500 слів
|
300 - 400 слів
|
|
|
6
|
500 - 600
|
400 - 500
|
|
|
7
|
600 - 700
|
500 - 600
|
|
|
8
|
700 - 800
|
600 - 700
|
|
|
9
|
800 - 900
|
700 - 800
|
|
|
10
|
900 - 1000
|
800 - 900
|
|
|
11
|
1000 - 1100
|
900 - 1000
|
|
Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється
двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється
з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 бала (за
сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за
бездоганно виконану роботу).
Під час оцінювання діалогу перевіряється здатність учнів:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що
обговорюється;
б) демонструвати вміння:
- складати діалог відповідно до запропонованої ситуації
й мети спілкування;
- самостійно досягати комунікативної мети;
- використовувати репліки для стимулювання, підтримання
діалогу, формули мовленнєвого етикету;
- додержувати теми спілкування;
- додержувати правил спілкування;
додержувати норм літературної мови;
- демонструвати певний рівень вправності в процесі
діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);
в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка
обговорюється;
г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати
помилкові висловлювання співрозмовника.
Зазначені характеристики діалоіу є основними критеріями під час його
оцінювання.
Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики
соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових
особливостей і пізнавальних інтересів учнів.
Орієнтовну кількість реплік зазначено в мовленнєвій змістовій лінії чинної
програми з української мови, в державних вимогах до рівня мовленнєвої
компетентності учнів кожного класу.
Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті
(складаються з двох і більше речень) і нерозгорнугі (виражені одним реченням).
Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До зазначеної кількості
не зараховуються слова, що належать до мовленнєвого етикету (звертання,
привітання, прощання тощо).
|
Рівень
|
Характеристика
складених учнями діалогів
|
Бали
|
|
Початковий
|
Учні беруть участь у діалозі за найпростішою за
змістом мовленнєвою ситуацією, можуть не лише відповідати на запитання
співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок
різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ними лише частково
|
1-3
|
|
Середній
|
Учні
успішно досягають комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, їхні
репліки є змістовними, відповідають основним правилам поведінки в розмові,
нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації,
новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна
кількість помилок у мовному оформленні реплік
|
4-6
|
|
Достатній
|
Учні
самостійно складають діалог із проблемної теми, демонструючи достатній рівень
вправності й культури мовлення: чітко висловлюють думки, виявляють уміння
сформулювати цікаве запитання, дата влучну, дотепну відповідь, здебільшого
виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою
співрозмовника, але в діалозі є певні недоліки: нечітко виражається особиста
позиція співрозмовників, аргументація не відзначається оригінальністю
|
7-9
|
|
Високий
|
Учні
складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі
визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують
свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при
цьому можливість інших підходів до проблеми, яка обговорюється, виявляють
повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу
відповідає нормам.
|
10-12
|
Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи перевіряється
їхня здагпність:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що
розкривається (усно або письмово);
б) демонструвати вміння:
- будувати висловлення певного обсягу, добираючиреалізації задуму матеріал (епізод із власного
життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму,
сприйнятий (побачений або почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини
тощо);
- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;
- розкривати тему висловлення;
- виразно відображати основну думку висловлення,
диференціюючи матеріал на головний і другорядний;
- викладати матеріал логічно, послідовно;
- використовувати мовні засоби відповідно до
комунікативного завдання, додержувати норм літературної мови;
- додержувати єдності стилю;
в) виявляти своє ставлення до предмета висловлення,
розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;
г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:
- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її
докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо
відповідно до задуму висловленню;
- створювати оригінальний текст певного стилю;
- аргументувати висловлені думки, переконливо
спростовувати помилкові докази;
- викладати матеріал виразно, доречно, економно,
виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.
Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що
читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний
матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму або телепередачі, розповідь іншої
людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим
завданням, учням пропонується, окрім того, також
завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов'язково пов'язаної зі
змстом переказу.
Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається
так:
|
Клас
|
Клькість слів
|
|
|
5
|
100
|
- 150
|
|
6
|
150
|
- 200
|
|
7
|
200
|
- 250
|
|
8
|
250
|
- 300
|
|
9
|
300
|
- 350
|
|
10
|
350
|
- 400
|
|
11
|
400
|
- 450
|
Обсяг тексту для стислого або вибіркового переказу має
бути в 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.
Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал
добирається так, щоб обсяг переказу міг біти в межах пропонованих для певного
класу норм. Тривалість звучання усного переказу - 3-5 хвилин.
Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:
|
Клас
|
Кількість
сторінок
|
|
5
|
0,3-0,5
|
|
6
|
|
|
7
|
0,5-0,75
|
|
8
|
|
|
9
|
0,75-1,0
|
|
10
|
|
|
11
|
1,0-1,5
|
Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути:
тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації,
прочитаного й проаналізованого художнього твору, а також пропоновані для
окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого
підходу до оцінювання).
Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно
визначається так:
|
Клас
|
Кількість
сторінок
|
|
5
|
0,5-1,0
|
|
6
|
1,0-1,5
|
|
7
|
1,5-2,0
|
|
8
|
2,0-2,5
|
|
9
|
2,5-3,0
|
|
10
|
3,0-3,5
|
|
11
|
3,5-4,0
|
У монологічному висловленні
оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання
(переказ, твір) ставлять одну оцінку - за зміст, та якість мовного оформлення
(орієнтовно, спираючись на досвід учителя й не підраховуючи помилок, - зважаючи
на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).
Оцінюючи усне висловлення, ураховують наявність
відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових
висловленнях - наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються
сумарно, без диференціації; 2) лексичних, граматичних і стилістичних.
За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на
основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення,
ураховуючи їх співвідношення.
Під час виведення єдиної оцінки за
письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору,
додається кількість балів за мовне оформлення, й їхня сума ділиться на два. При
цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється в бік більшого числа.
Вимоги до оцінювання монологічного мовлення
|
Рівень
|
Бали
|
Критерії
оцінювання змісту висловлення
|
Кількість
орфографічних,
пунктуаційних
помилок
|
Кількість лексичних, граматичних, стилістичних помилок
|
|
Початковий
|
1
|
Побудованому
учнем (ученицею) тексту бракує зв'язності й цілісності, урізноманітнення
потребує лексичне та граматичне оформлення роботи
|
15-16 і більше
|
9-10
|
|
2
|
Побудований
учнем (ученицею) текст (висловлення) характеризується фрагментарністю, думки
викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення
потребують збагачення й урізноманітнення
|
13-14
|
||
|
3
|
Висловлювання
не є завершеним текстом; учень (учениця) слабко дотримується послідовності й чіткості під
час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримувати
змістової й стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлення
потребують збагачення та урізноманітнення
|
11-12
|
||
|
Середній
|
4
|
Висловлення
учня (учениці) за обсягом становить дещо більше половини від норми й
характеризується певною завершеністю, зв'язністю; розкриття теми має бути
повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна
й другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має
використовуватися авторська лексика
|
9-10
|
7-8
|
|
5
|
За обсягом
робота учня (учениці) наближається до норми, є завершеною; тему значною мірою
розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути
увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне
оформлення
|
7-8
|
||
|
6
|
За обсягом
висловлення учня (учениці) відповідає нормі, тема розкривається, виклад
загалом зв'язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх
аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує
вдосконалення
|
5-6
|
|
Достатній
|
7
|
Учень
(учениця) самостійно створює зв'язний, з елементами самостійних суджень текст
(з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує
авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко
розкривати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку
потребує вдосконалення
|
4
|
5-6
|
|
8
|
Учень
(учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене
висловлювання; ґрунтовно розкриває тему, добирає переконливі аргументи на
користь власної позиції, однак словник, граматичне й стилістичне оформлення
роботи потребують урізноманітнення
|
3
|
||
|
9
|
Учень (учениця) самостійно будує послідовний,
повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); розкриває
тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні
засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак
уміння виразно висловлювати особистісну позицію й належно її
аргументувати потребує вдосконалення
|
1+1
(негруба)
|
||
|
Високий
|
10
|
Учень
(учениця) самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу)
текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином
аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською),
робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю,
дотриманням стильової єдності й виразності тексту
|
1
|
3
|
|
11
|
Учень
(учениця) самостійно будує послідовний, повний текст (з урахуванням виду
переказу); дотримує комунікативного завдання.; аргументовано й чітко
висловлює власну думку (ураховує авторську позицію); робота відзначається
багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю,
граматичною різноманітністю
|
1 (негруба)
|
2
|
|
|
12
|
Учень
(учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням
текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно розкриває тему; аналізує різні
погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї
чи іншої позиції, використовує здобуту з різних джерел інформацію для
розв'язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством
слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною
довершеністю
|
-
|
1
|
Перевірка читання вголос здійснюється індивідуально в
5-9 класах: учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, час на
підготовку й пропонує прочитати цей текст перед класом.
Матеріалом для контрольного завдання є знайомий учневі
текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається
з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим
учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти
зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені
уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які
читаються кількома учнями послідовно).
Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість
читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80 - 120 слів за
хвилину).
|
Початковий
|
1 - 3
|
Учні
читають ще дуже повільно, структурують текст і речення, читають і вимовляють
слова, інтонують речення із значною кількістю помилок
|
|
Середній
|
4-6
|
Учні
читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення,
пов'язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно й виразно,
припускаючи помилок в інтонуванні, вимові тощо
|
|
Достатній
|
7-9
|
Учні
читають плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення й поділяють
їх на смислові відрізки, але припускають певних недоліків (вираження
авторського задуму, виконання комунікативного завдання; норм орфоепії,
дикції)
|
|
Високий
|
10-12
|
Учні
читають плавно, швидко, правильно інтонують речення й поділяють їх на
смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості
тексту, розв'язують комунікативне завдання; читають орфоепічно правильно, з
гарною дикцією
|
Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється.
Читання мовчки
Перевірка вміння читати мовчки здійснюється
фронтально за допомогою тестових завдань. У 5 класі учням пропонують 6
запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6-11 класах - 12
запитань з чотирма варіантами відповідей.
Запитання повинні стосуватися фактичного змісту
тексту, його причинно-наслідкових зв'язків, окремих мовних особливостей (переносне
значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів
(якщо є), висловлення оцінки прочитаного.
Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі
учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й
діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст
добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість
читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу й
були нормально завантажені роботою.
Обсяг текстів для контрольного завдання визначається
так:
|
Обсяг
тексту
|
для
читання мовчки
|
|
|
художнього
стилю
|
інших
стилів
|
|
|
5
|
360 - 450
слів
|
300 - 360
слів
|
|
6
|
450 - 540
слів
|
360 - 420
слів
|
|
7
|
540 - 630
слів
|
420 - 480
слів
|
|
8
|
630 - 720
слів
|
480 - 540
слів
|
|
9
|
720 - 810
слів
|
540 - 600
слів
|
|
10
|
810 - 900
слів
|
600 - 660
слів
|
|
11
|
900 - 990
слів
|
660 - 720
слів
|
Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома
параметрами: розуміння прочитаного й швидкість читання. Розуміння прочитаного
виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6
запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним
балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).
Швидкість читання мовчки оцінюється з урахуванням
норм, зазначених у державних вимогах, до рівня мовленнєвої компетентності у
мовленнєвій змістовій лінії програми з української мови для шкіл з українською
мовою навчання для кожного класу.
Швидкість читання при виведенні бала за цей вид
мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати
лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у
нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм,
одержує на два бали менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7
класу повинен одержати 10 балів; якщо він читає зі швидкістю, меншою ніж 120
слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.
Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид
мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 бала (за сумлінну роботу, яка ще не дала
задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання
тестового характеру й належну швидкість читання).
Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких
норм:
|
Клас
|
Швидкість читання мовчки
(слів за хвилину)
|
|
5
|
100 - 150
|
|
6
|
110 - 180
|
|
7
|
120 - 210
|
|
8
|
130 - 240
|
|
9
|
140 - 270
|
|
10
|
150 - 300
|
|
11
|
160 - 330
|
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне оцінювання, тематичний контроль, семестрове, річне оцінювання та
державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання - це процес
встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом
предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.
Поточне оцінювання здійснюється в
процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є: визначення й
оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту
теми, установлення зв'язків між ними й засвоєним змістом попередніх тем,
закріпленім знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є
індивідуальне, групове й фронтальне опитування; виконання учнями різних видів
письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль.
Для контрольної перевірки мовних знань і
вмінь використовуються завдання в тестовій формі, складені на матеріалі слова,
сполучення слів, речення, груп пов'язаних між собою речень. Одиницею контролю
є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й
самостійно дібрані приклади.
Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг
одержати від 1 бала (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату)
до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
Основною формою перевірки орфографічної й
пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є
текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за
традиційною методикою.
Обсяг диктанту за класами:
|
Клас
|
Кількість слів в
тексті
|
|
5
|
90-100
|
|
6
|
100-110
|
|
7
|
110-120
|
|
8
|
120-140
|
|
9
|
140-160
|
|
10
|
170-180
|
|
11
|
180-190
|
Примітка. Під час
визначення кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові
слова.
Для контрольних диктантів використовуються тексти, у
яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/або пунктуації
були представлені 3-5 прикладами. Текст записується учнем із голосу вчителя.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких
вимог:
орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються
однаково; виправляються, але не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні
помилки: 1) на правила, які не містить шкільна програма: 2) на ще не вивчені
правила; 3) у словах із написаннями, що не перевіряються, над якими не
проводилася спеціальна робота; 4) у передачі так званої авторської пунктуації.
повторювані помилки (помилка в слові, яке повторюється
в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те
саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;
розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться
такі:1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних
власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у
прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли
замість одного знака поставлений інший; 5) у випадках, що потребують
розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший,
як....; не ир інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску
одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у
заміні українських букв російськими;
п'ять виправлень (неправильне написання на правильне)
прирівнюються до однієї помилки.
Нормативи оцінювання за
балами:
|
Бали
|
Кількість
помилок
|
|
1
|
15-16 і більше
|
|
2
|
13-14
|
|
3
|
11-12
|
|
4
|
9-10
|
|
5
|
7-8
|
|
6
|
5-6
|
|
7
|
4
|
|
8
|
3
|
|
9
|
1+1 (негруба)
|
|
10
|
1
|
|
11
|
1 (негруба)
|
|
12
|
-
|
Фронтальні види
контрольних робіт:
|
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
|||||||
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
|
|
Перевірка
мовної теми*
|
4
|
4
|
3
|
3
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Письмо:
|
||||||||||||||
|
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
твір
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
Правопис:
|
||||||||||||||
|
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання*
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
|
Читання
мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної
і пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
У
таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт,
учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня
підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Ведення зошитів
оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною
оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт,
грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Контрольна перевірка з
української мови здійснюється фронтально та індивідуально.
Фронтально оцінюються: аудіювання,
читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання і
вміння.
Індивідуально
оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос (5 - 9
класи). Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. У I семестрі
пропонуємо провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний
твір, діалог), результати оцінювання виставити в колонку без дати і
врахувати в найближчу тематичну. У II семестрі провести оцінювання таких видів
мовленнєвої діяльності, як усний переказ і читання вголос.
Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і
вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання
відводиться 15 - 20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу.
Решту часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з
аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку
виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової)
роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичних оцінок.
Оцінювання
говоріння, читання вголос (5 - 9 класи) здійснюється індивідуально шляхом
поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла)
мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й
усного твору. Для цих видів робіт не
відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і
виставляють у колонки без дати.
Навчання української мови в профільних класах філологічного
напряму (профіль - українська філологія) спрямовано на
розв'язання комплексу завдань: формування усвідомленого ставлення до
української мови як інтелектуальної, духовної, моральної й культурної
цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало
володіти нею в усіх сферах суспільного життя, розвиток інтелектуально
креативних здібностей, прагнення до творчого осягнення вершин української
культури й мистецтва слова; готовності до адекватного вибору й отримання
професійної гуманітарної (філологічної) освіти; поглиблення знань про мову як
багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів,
що відбуваються в мові, ознайомлення з мовознавством як наукою й працями провідних
вітчизняних лінгвістів тощо; засвоєння норм мовленнєвої поведінки в різних
сферах і ситуаціях спілкування та вдосконалення вмінь і навичок спілкування в
науково-навчальній, соціально-культурній, офіційно-діловій сферах, оволодіння
різноманітними стратегіями й тактиками ефективної комунікації тощо.
Відповідно оцінювання
говоріння в профільних класах філологічного напряму (профіль - українська
філологія) здійснюється індивідуально шляхом
поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержавша)
мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору.
Для цих видів робіт не відводять окремий урок, а оцінки виводять двічі на рік і виставляють в колонки без дати.
Фронтальні види
контрольних робіт:
|
Форми
контролю
|
10
|
11
|
||
|
I
|
II
|
I
|
II
|
|
|
Перевірка
мовної теми*
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Письмо:
|
||||
|
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Правопис:
|
||||
|
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання*
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Читання
мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру й
вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність
різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Зразок
заповнення сторінки журналу зі свтової літератури*(методичний листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580)
Звертаємо особливу
увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
Подаємо зразок
заповнення сторінки журналу за програмою академічного рівня (2 години на
тиждень).
|
N
п/п
|
|
||||||||||||
|
Зошит
|
Тематична
|
II семестр
|
Скоригована
|
Річна
|
ДПА
|
Апеляційна
|
|||||||
|
1
|
Брик
Ольга
|
10
|
10
|
11
|
10
|
11
|
10
|
10
|
11
|
||||
|
2
|
Вакула
Інна
|
8
|
7
|
9
|
9
|
8
|
9
|
8
|
9
|
9
|
|||
|
3
|
Вовк
Іван
|
6
|
8
|
8
|
7
|
8
|
7
|
7
|
7
|
||||
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку. Тематичний бал не підлягає коригуванню.
Якщо учень (учениця)
був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги
навчальної програми, у колонку з надписом "Тематична"
виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрове оцінювання
здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього
арифметичного від суми балів тематичного оцінювання. При цьому слід ураховувати
динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми
(тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу
тощо), але завжди на користь учня.
Наприклад, за
відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н/а) з поважної
причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних
оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею
матеріалу попередньої теми, за яку виставлено "н/а".
Українська література
Українська
література формує любов до культури свого народу, його мови, звичаїв,
національних традицій і етичних цінностей, розуміння загальнолюдської й
національної історії, сьогодення, розвиває інтелектуальні, духовні та естетичні
цінності.
Українська література як базовий
навчальний предмет визначає моральні орієнтири молодого покоління. Шкільна
літературна освіта забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх
прилучення до надбань вітчизняного письменства, розвиток стійкої мотивації до
читання, потреби у зверненні до художньої літератури впродовж життя, формування
загальної культури.
Як
навчальний предмет українська література включає в себе також знання, пов’язані
зі сферою літературознавства, теорії та історії літератури, знання про способи
навчальної діяльності, що значною мірою реалізуються в уміннях і навичках
учнів.
Важливим у роботі вчителя є наповнення реальним змістом методичних підходів
особистісно зорієнтованого та компетентнісного навчання, що забезпечує розвиток
різнобічних здібностей учнів, сприяє формуванню ключових компетентностей.
У 2014-2015 навчальному році вивчення української
літератури в 5-6 класах буде здійснюватися за програмою, затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 № 664: Українська
література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.:
Видавничий дім «Освіта», 2013.
У 7-9 класах – за програмою, затвердженою Міністерством
освіти і науки України: Українська література. 5-12 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
У 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами,
затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021):
- Українська література. 10-11 класи. Програма
для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Природничо- математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний,
художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль - іноземна
філологія). Академічний рівень /Укладачі: М. Г. Жулинський, Г. Ф.. Семенюк - керівники авторського
колективу; Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, М. П. Бондар, О. А. Камін- чук, В. І.
Цимбалюк. За загальною редакцією Р. В. Мовчан. - К. : Грамота, 2011.
- Українська література. 10-11 класи. Програма для
профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний
напрям (профіль української філології). Профільний
рівень / Укладачі: М. Г. Жулинський, Г. Ф. Семенюк -
керівники авторського колективу; Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, М. П. Бондар, О.
А. Камінчук, В. І. Цимбалюк. За загальною редакцією Р. В. Мовчан,- К. :
Грамота, 2011.
Програма академічного рівня збігається
за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю
годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).
Зміни до навчальної програми з української літератури
З метою удосконалення навчальної програми з
української літератури з обов’язкового вивчення вилучено такі теми:
5 клас
Є.Гуцало.
«Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…» (поезії) з розділу «Рідна Україна. Світ
природи».
6 клас
О.Іваненко. «Друкар
книжок небачених» з розділу «Загадково прекрасна і
славна давнина України»
та додано такі твори:
5 клас
О.Олесь. «Заспів»,
«Україна в старовину», «Похід на Царгород» (поезії); Зірка Мензатюк. «Таємниця
козацької шаблі» до розділу «Історичне минуле нашого народу».
6 клас
В.Рутківський. «Джури
козака Швайки» до розділу «Загадково прекрасна і
славна давнина України»;
І.Калинець. «Писанки»; «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка»,
«Дим» (зі збірки «Дивосвіт» - на вибір) (поезії) до розділу «Я і світ».
Зазначені твори спрямовані на патріотичне виховання учнів, розвиток
їх творчої уяви, фантазії, знайомлять з найкращими надбаннями сучасних
авторів.
Відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і
науки від 11 лютого 2010 року, протокол № 1/4-2, затверджено зміни до
навчальної програми з української літератури (з 2013-2014 н.р.), а саме
- твір Б. Лепкого «Цвіт щастя» - винесено на позакласне
читання;
- вірш А. Малишка «Приходять предки...» - вилучено з
програми (замінено на поезію «В завійну ніч з незвіданих доріг...»);
- твір І. Франка «Іван Вишенський» - текстуальне
вивчення замінено на оглядове (1 година);
-поезії В. Самійленка «Ельдорадо» і «Патріоти»
вилучено з програми (замінено на твори «На печі», «Не вмре поезія...»);
- вивчення творчості Є. Дударя (за програмою: «Слон і
мухи», «Лісова казка», «Червона Шапочка») вилучено з програми - натомість
вивчаються оповідання О. Чорногуза «Як вибирати ім'я», «Як поводитись у кіно»
зі збірки оповідань «Веселі поради»;
9 клас
- притчу І. Липи «Мати» вилучено з програми;
- усунуто дублювання вивчення вірша Т. Шевченка «Садок
вишневий коло хати...» (у 5 класі твір вивчається, у програмі для 9 класу -
знято);
- зменшено на початку навчального року вивчення поезій
напам'ять (замість 4 пісень вивчатиметься 2 на вибір).
Вивчення української
літератури в 6 класі
Курс української
літератури в 6 класі структуровано за
такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Загадково прекрасна і
славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні
твори». До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані
тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи
іншу тему.
Вивчення
української літератури в 6 класі буде здійснюватися за підручниками «Українська
література», 6 клас (автор Л.Т.Коваленко), «Українська література», 6 клас
(автор О.М. Авраменко).
Підручник «Українська
література» для 6 класу (автор Л.Т.Коваленко ) розвиває логічне, критичне та
творче мислення учнів і спрямований на формування й розвиток в учнів комплексу ключових,
предметних і міжпредметних компетентностей, втілює комунікативно-діяльнісний
підхід до навчання літератури.
Навчальний матеріал
підручника чітко структуровано відповідно до розділів, визначених програмою.
Кожен із цих структурних компонентів містить навчальну інформацію та методичний
апарат, згрупований у різноманітних рубриках: «Поміркуй над прочитаним»,
«Зверни увагу!», «Збагачуй своє мовлення»; «Будь уважним до слова»; «Література
в колі мистецтв»; «Ти ― творча особистість»; «Твої літературні проекти».
Завершує кожен розділ блок запитань і завдань для самоперевірки учнями свого
рівня засвоєних знань, умінь і навичок.
Зміст підручника —
науково конкретний, відповідає психолого-віковим особливостям учнів,
націлений на розвиток розумового потенціалу школярів шляхом цілеспрямованого
формування у них правильної читацької діяльності. Вона забезпечується системою
запитань і завдань, що вдосконалюють уміння прогнозувати певний розвиток подій,
творчо інтерпретувати отриману за допомогою читання інформацію, засвоюючи не
тільки фактичний зміст літературного твору, але також підтекст і ідейний задум
(смислове ядро).
Підручник націлює на
колективне, групове, індивідуальне навчання, самонавчання, самоконтроль і
самооцінювання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні ― рівноправні
суб'єкти пізнавальної діяльності. Завдання підручника спонукають учнів
займати активну позицію в процесі навчання, моделювати життєві ситуації.
Навчальний матеріал
видання має яскраво виражену практичну спрямованість, завдання зорієнтовані на
розвиток умінь і навичок учнів. Особлива увага звернена на опрацювання
художньо-зображувальних засобів літературних творів, ролі позасюжетних
компонентів, що дає вчителю-словеснику можливість методично грамотно скерувати
аналітичний розгляд мистецьких явищ. Таким чином, підручник «Українська
література» накреслює маршрут подорожі у світ літератури, виховуючи свідомих
читачів і громадян, які люблять і знають українську літературу, поважають
вітчизняну і світову культуру, готові до здійснення спільних культурознавчих
справ і завдань.
Підручник О. М. Авраменка заснований на принципах доступності, науковості й системності.
У ньому гармонійно поєднуються як традиційні, вироблені кращими методистами
попередніх поколінь підходи підручникотворення, так і новітні технології.
Суттєвою перевагою
підручника є чітке й пропорційне дозування навчального матеріалу. Методичний
апарат розроблено за рівнями – від репродуктивного (тестові завдання закритої
форми) до творчого (завдання на моделювання). Кожна тема складається з трьох
частин: короткі відомості про письменника; текст художнього твору;
система завдань. У першій частині автор пропонує здебільшого невелику розповідь
про цікавий епізод із життя письменника, адже в шостому класі, згідно з
вимогами програми, учні ще не вивчають біографії митця. Художні тексти
подекуди супроводжуються ілюстраціями (репродукції картин, скульптур,
фотографії та ін.) й тлумаченням застарілих і діалектних слів. Різнорівневі
завдання покликані: з'ясувати, наскільки глибоко учні сприйняли художній
матеріал; розвивати логічне й критичне мислення, емоційну сферу, текстотворчі
вміння й навички, емоційно-ціннісне ставлення до вчинків героїв, проблеми
морального вибору тощо.
Доповнюють методичний
апарат підручника рубрики «До речі...» й «Зауважте!», у яких міститься
додаткова пізнавальна й евристична інформація. Суттєвою перевагою цієї
навчальної книжки є системна словникова робота, яку реалізовано через наскрізне
завдання, й зноски-тлумачення слів з пасивного фонду
лексики.
Немає коментарів:
Дописати коментар